Україна – вільна країна із щасливими мешканцями. Рецепт

Для того, щоб Україна стала дійсно вільною, демократичною, із економікою, яка інтенсивно розвивається, а мешканці – всі без винятку, жили щасливо не так багато і треба. Як на мене, то необхідно всього лиш провести кампанію по «делайнізації» органів влади та провести «антимугурельну» просвіту всіх громадян України.

Що я маю на увазі? Ми голосуємо та обираємо владу. Починаючи від місцевих і аж до Верховної ради, навіть президента маємо змогу вибрати. І що ми вибираємо? Як правило ми віддаємо свої голоси за нормальних, прекрасних людей, або продаємось за крупу, цукор чи 30 срібняків.

Найцікавіше те, що наші обранці із чеснотних перевтілюються у «лайнуватих», причому досить швидко. У мене був давній друг. Він міг віддати останню сорочку, допомагав усім чим міг, був відкритий до спілкування. І ось він пішов на державну службу та став невеликим начальником. Крім цього його обрали депутатом місцевої ради. Через півроку людину уже було не впізнати. На моє зауваження, щодо його «лайнізації», зашарівшись відповів що усе в порядку та він виправиться. І дотримав слова. Зараз на телефонні дзвінки не відповідає, проїжджаючи повз мене відвертає обличчя у протилежний бік, у приймальній відповідають, що шеф сильно занятий. Зате значно розширив сімейний бізнес, при цьому владою не зловживав(?). Я так думаю.

Що ж робити нам, простим громадянам? Адже ми обираємо все одних і тих же осіб. Вони нічого для покращення життя в Україні не робляДь, десятиріччями паразитують на наших податках, призначають на посади своїх, «лайнистих» кумів, братів, любих друзів, основна заслуга яких – особиста відданість клану. А ми їх із впертістю допускаємо до владного корита знову і знову! Чому так склалось?

Мені здається через одну негативну рису нашого характеру. Я назвав би її «мугурелізація».  Це слово є похідною формою від добре відомого персонажу та досить впертої тварини, яка називається віслюком, а у нас у краї ще її називають магар та походить від румунської мăgarul. Деякі букви поміняв, щоб не ображати тварину.

Отже які особливі риси, що характеризують наявність у нас вірусу «мугурела». А вони наступні: у нас велике та жирне «Я»; ми вважаємо, що центр вселенної це ми; нас нічого не цікавить крім сиюхвилинної вигоди; ми не ходимо на вибори або продаємо свій голос; ми смітимо на вулиці, всюди плюємо та гадимо, вперто стоїмо у громадському транспорті не даючи іншим пасажирам вільно проходити по салону: нас не цікавить нічого окрім власного збагачення; на автостоянках займаємо місця для парковки людей із обмеженими можливостями, починаємо прибирання в конторі або магазині в період найбільшого скупчення людей, при цьому покрикуємо та коментуємо все навкруги; завжди усім не задоволені; маємо інші негативні риси.

Якщо ви дали позитивну відповідь хоча б на одне питання – маєте цю хворобу, якщо нічого не виявили і відчули полегшення та задоволення – маєте остерігатись, адже вірус у вас уже вселився та прискорено розвивається. Якщо ви додали до списку анти чеснот хоча б ще з десяток показників – ви на вірному шляху, але остерігайтесь зараження.

А хто тоді може бути впевненим, що він не перебуває у групі ризику? На жаль не знаю, в Україні я таких не знайшов…