Що робити?
Що б робити, щоб нічого не робити? Щоб у нас все було, а за це нам нічого не було. Такі лозунги лінивих людей. Але, на щастя, у нас більше працьовитих та таланливих. Піддавшись на хороші обіцянки та залізши у борги трохи вище вух, деякі наші краяни опинилися «за бортом». Зараз борги декого змусили не тільки позбутися власного бізнесу, але й здоров’я і хати і статків. Що ж робити? Питання не нове, але на часі й дуже актуальне.
Наша економіка керована людьми далекими та близькими які заставили всіх нас стрімко пірнути у болото економічної кризи потребує нових підходів та нових ідей. Більше того, за короткий час свого правління, наша влада змусила кожного із нас зрозуміти одну просту істину – спасіння потопаючого – справа рук самого потопаючого. Ще гіршого висновку дійшли експерти Конференції Об’єднаних націй з торгівлі та розвитку в своїй доповіді про економічну ситуацію в світі. Вони «опустили» нашу країну на саме дно. Нижче вже майже нікого немає.
Але будучи по характеру оптимістом та маючи тверезий розум, я хочу поділитися своїми роздумами про те, що нам необхідно робити, щоб не чекаючи на «доброго царя», самим виплутуватись із цієї халепи. Немає нічого на світі нового, що б не було вже під сонцем, сказав мудрий єврейський цар Соломон. То ж нам теж необхідно придумати щось «нове», яке вже себе добре зарекомендувало в минулому далекому і близькому.
Для початку необхідно звернутись до досвіду наших сусідів. Так у Польщі ефективно діють інституції фондів кредитних порук та мікрокредитування. Успішно працює і в сусідній Івано-Франківській області фонд кредитної поруки. Але чому вони діють у сусідів, а у нас немає? Можливо, що інформація про їх діяльність є цілком таємною і її дізнатись неможливо?
Заходимо на сайт Держкомпідприємництва, Івано-Франківської облдержадміністрації, сусідського регіонального фонду підтримки підприємництва і… Що б ви думали? Маємо повну інформацію. Від того, як створити до того, як працювати. Чому ж у нас не працює? Мабуть немає ініціативних людей? Ні, є. На сайті однієї із громадських організацій більше року «висить» положення про Фонд кредитної поруки. На нього навіть звернули увагу декілька відвідувачів.
Відповідь дуже проста – немає бажання у наших владників щось робити щоб нам легше та краще жилося. Під час розмови із одним з чиновників обласної адміністрації середньої ланки я дізнався, що вся справа в тому, що організація таких фондів не дозволяє чиновникам красиво відзвітувати. Тобто, основа діяльності органів державної влади – можливість гарно та просто відзвітувати. Навіть якщо терміново необхідно щось покращити в роботі та є можливість допомогти, то все проходить через призму «звітування». Ми сплачуємо податки і даємо можливість владі працювати, а вони, натомість, мають одне мірило – «ЗВІТ».
Може досить працювати на папір? Можливо настала та пора, коли влада трохи попрацює на суспільство, а не навпаки?
Наша економіка керована людьми далекими та близькими які заставили всіх нас стрімко пірнути у болото економічної кризи потребує нових підходів та нових ідей. Більше того, за короткий час свого правління, наша влада змусила кожного із нас зрозуміти одну просту істину – спасіння потопаючого – справа рук самого потопаючого. Ще гіршого висновку дійшли експерти Конференції Об’єднаних націй з торгівлі та розвитку в своїй доповіді про економічну ситуацію в світі. Вони «опустили» нашу країну на саме дно. Нижче вже майже нікого немає.
Але будучи по характеру оптимістом та маючи тверезий розум, я хочу поділитися своїми роздумами про те, що нам необхідно робити, щоб не чекаючи на «доброго царя», самим виплутуватись із цієї халепи. Немає нічого на світі нового, що б не було вже під сонцем, сказав мудрий єврейський цар Соломон. То ж нам теж необхідно придумати щось «нове», яке вже себе добре зарекомендувало в минулому далекому і близькому.
Для початку необхідно звернутись до досвіду наших сусідів. Так у Польщі ефективно діють інституції фондів кредитних порук та мікрокредитування. Успішно працює і в сусідній Івано-Франківській області фонд кредитної поруки. Але чому вони діють у сусідів, а у нас немає? Можливо, що інформація про їх діяльність є цілком таємною і її дізнатись неможливо?
Заходимо на сайт Держкомпідприємництва, Івано-Франківської облдержадміністрації, сусідського регіонального фонду підтримки підприємництва і… Що б ви думали? Маємо повну інформацію. Від того, як створити до того, як працювати. Чому ж у нас не працює? Мабуть немає ініціативних людей? Ні, є. На сайті однієї із громадських організацій більше року «висить» положення про Фонд кредитної поруки. На нього навіть звернули увагу декілька відвідувачів.
Відповідь дуже проста – немає бажання у наших владників щось робити щоб нам легше та краще жилося. Під час розмови із одним з чиновників обласної адміністрації середньої ланки я дізнався, що вся справа в тому, що організація таких фондів не дозволяє чиновникам красиво відзвітувати. Тобто, основа діяльності органів державної влади – можливість гарно та просто відзвітувати. Навіть якщо терміново необхідно щось покращити в роботі та є можливість допомогти, то все проходить через призму «звітування». Ми сплачуємо податки і даємо можливість владі працювати, а вони, натомість, мають одне мірило – «ЗВІТ».
Може досить працювати на папір? Можливо настала та пора, коли влада трохи попрацює на суспільство, а не навпаки?
0 коментарів