Шо spune?

Какую лимбу нам вивчати?
 
Нещодавно я був у гостях у родичів та потрапив на дуже цікаву об'яву. У ній говорилось, що в приміщенні сільського будинку культури відбудеться свято села. Для його учасників пропонувався наступний порядок денний:
Концерт.
Спортивныя соревнование.
Футбол.
Народныя гулянья.
Я уявив собі, як після концерту у приміщенні «ДК» розпочинаються та проводяться «соревнование спортивныя», а в цей час футболісти підносять футбольні ворота для наступного матчу у цьому ж залі. Це дійсно будуть великі «народныя гулянья». Разом із представниками місцевої влади, партійної еліти та сусідніх братніх країн...
Стало шкода бідного народу, якого прозвали «етнічними меншинами» та дозволили використовувати «вєлікій та незрозумілий» для діловодства. Краще б не дозволяли. Викладачів російської мови у школах немає. Пише хто як знає.
Але це «забите село». Візьмемо наших політиків, шефів та володарів різних партійних організацій. Всі вони шукають «однодумців». Це переклад (не тлумачення) російського слова «единомышленики». При розмові із гуманітаріями я почув один «залізобетонний аргумент» щодо правильності такого перекладу — він записаний у словнику, який складали вчені лінгвісти. Мабуть дуже вчені.
В українській мові є слово «єдиноутробний» (не «одноутробний»). Слідуючи логіці, а не навздогін дуже учених лінгвістів, можна зробити висновок, що «единомыслие», це коли думають одинаково, а не українське «однодумство» (мати тільки одну думку на протязі довгого часу).
Роздумуючи, можна зробити висновок, що таке трактування, то наслідок «недомыслия при переводе слова «единомыслие».
    1.  

1 коментар

Святослав Вишинський
Стиль російської мови підозріло нагадує дореволюційний правопис. Невже поруч із Білою Криницею?
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте